- відлучити
- техн. отсоединя́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відлучити
Смотреть что такое "відлучити" в других словарях:
відлучити — див. відлучати … Український тлумачний словник
відлучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відлучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлучити … Український тлумачний словник
відлучення — я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2) … Український тлумачний словник
повідлучати — а/ю, а/єш, док., перех. Відлучити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
